Jede sakramentale Ehe ist zu retten!

Харизмою Спільноти Подружжів у Кризі є прагнення її членів до зцілення сакраментального подружжя, яке переживає кризу. Якщо співпрацювати з Господом Ісусом Христом, у будьякій ситуації, навіть з людської точки зору – безнадійній, відродження подружжя є можливим. Адже для Бога не існує неможливих речей. Правда про силу Таїнства Подружжя означає, що навіть, якщо чоловік і дружина не можуть бути одне з одним, починають мешкати окремо, то їхній шлюб – Сакраментальний Союз з Богом – триває надалі. Вони залишаються чоловіком та дружиною і саме такими стануть перед Богом. Таїнство Подружжя – це дар Бога, який дає одруженим силу відновлювати свою подружню спільноту у кожній ситуації. Спільнота Подружжів у Кризі «Сихар» – це Спільнота Вірної Подружньої Любові, що заснували вінчанні подружжя.

Medugorje-Jezus-592x333

Христос воістину Воскрес! Алілуя!

«Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому творінню (Мк. 16, 15)
«Чому шукаєте живого між мертвими. Його нема тут: він воскрес» (Лк. 24, 5-6)
«У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ» (Йн. 16, 33)
«Не бійся! Тільки віруй» (Мк. 5, 36)

У Церкві ніщо не є магією. Ісус Христос під час свого навчання на землі говорив:

– до жінки, яка терпіла на кровотечу:
«Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе» (Мт. 9,22)
– до жінки ханаанянки:
«О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш» (Мт. 15,28)
– до жінки, яка вела у місті грішне життя:
«Віра твоя спасла тебе; іди в мирі» (Лк. 7,37.50)
– до очищеного від прокази самарянина:
«Встань, іди: віра твоя спасла тебе» (Лк. 17,19)
– до незрячого Вартимея:
«Іди, віра твоя спасла тебе» (Мк. 10,52)

Це може бути також Твоїм воскресінням – воскресінням Твого Подружжя!

Слова Ісуса Христа не залишають жодних сумнівів:

«Якщо не споживатимете Тіло Чоловічого Сина й не питимете Його Кров, не матимете життя в собі» (Йн. 6, 53)

У якій мірі того життя будемо мати вже тут на землі, стільки і не більше його заберемо у вічність. І можемо дуже довго можемо перебувати у чистилищі, щоби дійти до повноти життя – до рівня Неба.

«Кожен з вас, молоді приятелі, знаходить також в житті якесь своє Вестерплатте. Якийсь вимір завдань, які мусить підняти і виконати. Якусь важливу справу, за яку не можливо не боротися, якийсь обов’язок, повинність, від якої не можна ухилитися. Не можна здезертирувати. Врешті якийсь порядок правді цінностей, які треба зберегти і захистити, так як Вестерплатте, у собі і навколо себе. Так, захистити – для себе і для інших (…) Для християнина ситуація ніколи не є безнадійною. Християнин є людиною надії».

(Йоан Павло ІІ, проповідь до молоді під час літургії 12 червня 1987 р., Ґданськ, Вестерплатте (Гданськ))