Що про нерозривність шлюбу і перелюб говорить Бог у Новому Завіті?

«Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб». (Лк 16, 18)

«Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка. (11) Коли ж розлучиться, нехай зостанеться  незаміжня,  або  нехай  помириться  з  чоловіком,  – а чоловік нехай не відпускає жінки». (І Кор 7, 10-11).

«Чи ж не знаєте, що неправедні царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники (10), ані злодії, ані зажерливі, ані п’яниці, ані злоріки, ані грабіжники – царства Божого не успадкують». (І Кор 6, 9-10).

«Говорить до нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати». (16) «Піди ж, – мовить до неї, – позви чоловіка свого та й повертайся сюди». (17) Озвалася жінка та й каже йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила – відрік їй, – Не маю чоловіка! (18) П’ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, – не чоловік він тобі. Правду мовила єси». (19) А жінка й каже до нього: «Бачу, пане, – пророк Ти». (Йн 4, 15-19).

«Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх. (2) Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: «Чи можна чоловікові відпустити жінку?» (3) А він у відповідь сказав їм: «Що заповів вам Мойсей?» (4). Вони сказали: «Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.» (5) «То з-за серця вашого запеклого, – сказав Ісус їм, – написав він вам отой припис. (6) А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою. (7). Ось чому чоловік покине свого батька – матір і пристане до жінки своєї, (8). й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише – одне тіло. (9). Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає». (10) Удома ж учні знов його про те запитали. (11) А він сказав їм: «Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. (12) І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, – чужоложить». (Мк 10, 1-12).

«І коли Ісус скінчив слова ці, покинув Галілею і прибув у сторони Юдеї, що за Йорданом. (2) Сила народу йшла за ним, і він їх оздоровив там. (3) І підійшли до нього фарисеї і, спокушаючи його, запитали: «Чи можна чоловікові відпустити свою жінку з якої будь причини?» (4) Він відповів їм: «Хіба ви не читали, що Творець від початку створив їх чоловіком і жінкою, (5) і мовив: Тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом, (6) так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог получив, людина хай не розлучає». (7) Кажуть вони до нього: «Чому ж тоді Мойсей звелів дати розвідний лист і відпустити її?». (8) А він сказав їм: «Задля жорстокості сердець ваших Мойсей дозволив вам відпускати жінок ваших; спочатку ж не було так. (9) А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти (*) – і ожениться з іншою, той чинить перелюб; і хто ожениться з розвідкою, чинить перелюб». (Мт 19, 1-9).

(*) «Чи Євангеліє дозволяє розлучення?»  – о.  проф. Яцек Салій ОР >>>

«Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх. (2) Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: «Чи можна чоловікові відпустити жінку?» (3) А він у відповідь сказав їм: «Що заповів вам Мойсей?» (4). Вони сказали: «Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.» (5) «То з-за серця вашого запеклого, – сказав Ісус їм, – написав він вам отой припис. (6) А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою. (7). Ось чому чоловік покине свого батька – матір і пристане до жінки своєї, (8). й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише – одне тіло. (9). Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає». (10) Удома ж учні знов його про те запитали. (11) А він сказав їм: «Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. (12) І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, – чужоложить». (Мк 10, 1-12). і будуть вони двоє одним тілом, (6) так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог получив, людина хай не розлучає». (7) Кажуть вони до нього: «Чому ж тоді Мойсей звелів дати розвідний лист і відпустити її?». (8) А він сказав їм: «Задля жорстокості сердець ваших Мойсей дозволив вам відпускати жінок ваших; спочатку ж не було так. (9) А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти (*) – і ожениться з іншою, той чинить перелюб; і хто ожениться з розвідкою, чинить перелюб». (Мт 19, 1-9).

«Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу. (28) А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці. (29) І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло кинуто в пекло.(30) І коли твоя правиця тебе спокушає, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло. (31) Сказано теж: Хто відпускає свою жінку, хай дасть їй лист розвідний. (32) А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку, – хіба у випадку розпусти (*), – той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб». (Мт 27-32).

(*) «Чи Євангеліє дозволяє розлучення?»  – о.  проф. Яцек Салій ОР >>>

«Коріться один одному у Христовім остраху. (22) Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господові, (23) бо чоловік голова жінки, як і Христос голова Церкви, свого тіла, якого він Спаситель. (24) А як Церква кориться Христові, так у всьому й жінки – своїм чоловікам. (25) Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї, (26) щоб її освятити, очистивши купіллю води зо словом, (27) щоб появити собі Церкву славну,

без плями чи зморшки або чогось подібного, але щоб була свята й непорочна. (28) Так і чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла; бо хто любить свою жінку, себе самого любить. (29) Ніхто ж ніколи не ненавидів свого тіла, навпаки, він його годує і піклується ним, як і Христос Церквою, (30) бо ми – члени тіла його. (31) Тим то покине чоловік свого батька і свою матір, і пристане до своєї жінки, і вони обоє будуть одне тіло. (32) Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву. (33) Нехай же кожний з вас зокрема любить свою жінку так, як себе самого, а жінка нехай поважає чоловіка». (Еф 5, 21-33)

«Подавсь Ісус на Оливну гору. (2) Та вдосвіта знову прибув до храму, й усі люди посходились до нього; він же, сівши, навчав їх. (3) І привели тоді книжники і фарисеї до нього жінку, спійману на перелюбі, поставили її посередині, (4) кажуть до нього: «Учителю, жінку оцю спіймано саме на перелюбнім вчинку. (5) Каменувати отаких приписав нам Мойсей у законі. Що ж ти на те?» (6). Іспитували вони його, кажучи так, – щоб мати чим оскаржити його. А Ісус нахилився додолу і писав пальцем по землі. (7) А що вони наполягали та допитувалися в нього, то він підвівсь і каже до них: «Хто з вас без гріха, – нехай перший кидає у неї камінь!». (8) І знову нахилившись, писав по землі. (9) Почувши таке, почали вони виходити один по одному, почавши з щонайстарших аж до останніх. І залишилися тільки Ісус та жінка, що стояла посередині.  (10)  Підвівсь  Ісус,  а  нікого,  крім  жінки,  не  побачивши, мовить до неї: «Де ж вони, жінко, оті твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?» (11) «Ніхто, Господи», – відповіла. Тоді Ісус до неї: «То і я тебе не осуджую. Йди та вже віднині не гріши». (Йн 8, 1-11)

Ісус Христос врятував жінку перелюбницю,та поставив її одну умову –  ЙДИ ТА ВЖЕ ВІДНИНІ НЕ ГРІШИ…

«Подружжя хай у всіх буде в пошані й ложе хай буде без плями, бо Бог буде судити блудників та перелюбців». (Євр 13:4)

«Йоан же казав Іродові: “Не личить тобі мати жінку брата твого». (Мк 6,18)

«Ірод був схопив Йоана, зв’язав його і вкинув у темницю – через Іродіяду, жінку брата свого Филипа; Йоан бо говорив до нього: «Не можна тобі її мати». (Мт 14:3-4)

«Блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають». (Лк 11,28)

У  коментарях  до  фрагменту  Євангелії  від  святого  Матвія (5, 32) у Біблії Тисячоліття вказано: «З усіх трьох синоптичних Євангелій стає однозначно зрозуміло, що Ісус повернув первісну нерозривність шлюбу і не дозволив на розлучення (Мт 19, 6-9; Мк 10, 2-12; Лк 16, 18; див. 1 Кор 7, 10). Виняток про який йде мова в цьому уривку та у М 19, 9 – напевно варто розуміти не як дійсний законно укладений шлюб. Співжиття двох осіб поза шлюбом завжди є розпустою. Використаний тут грецький термін gyne означає як дружину, так і жінку загалом. Тільки Євангеліє від Матвія бере до уваги равинські дискусії».

Джерело: Biblia Tysiąclecia – http://biblia.deon.pl 

Що про нерозривність  шлюбу Бог  говорить у Старому Завіті?

Шоста Заповідь, що декілька разів згадується у Старому Завіті, звучить:

«Не чужо ложитимеш». (Вих 20:14)

«Не чужолож». (Вт 5:18)

«Хто чужоложить із жінкою ближнього свого, на смерть мусять бути скарані і перелюбець і перелюбка». (Лев 20:10)

«Око перелюбця пильнує, коли смеркне. | Він думає: Ніхто мене не бачить, | і кладе собі на вид запинало». (Йов 24:15)

«Хто перелюбствує, тому ума бракує; | сам себе губить, хто це чинить». (Прип  6:32)

«(…) непокоєння людей добрих, забуття про добродійство, | опоганення душ, протиприродна розпуста, | безлад у подружжях, перелюб, безсоромність». (Муд  14:26)

«Чоловік, що грішить супроти власного ложа, – він каже сам до себе: «Хто бо мене бачить? Темнота круг мене й стіни мене закривають, мене ніхто не бачить, – то чого мав би боятись? Всевишній гріхів моїх не згадає» (19) а боїться ж бо він лиш людських очей і не знає того, що Господні очі, тисячекротно світліші від сонця, за всіма дорогами людськими наглядають та й промикаються в таємні закутини. (20) Ще перед сотворенням було йому все знане, а вже ж і тоді, коли воно – довершене».  (Сир 23 18-20)

«Я судитиму тебе судом, що на жінок чужоложниць і кроворозливниць, і приведу на тебе гнів мій і мої ревнощі». (Єз  16:38)

«Невірні клятьби, брехні, душогубства, крадіж та перелюби! Прорвано перепони, кров ллється без упину!». (Ос 4:2)

«Я прийду до вас близько, щоб суд судити, і буду скорим свідком: проти чарівників, перелюбників, кривоприсяжників та проти тих, що утискають наймита з його заробітком, удову та сироту, і що приходня позбавляють права і мене не бояться, – говорить Господь сил». ( Мал. 3:5)

Джерело: Переклад Святого Письма І. Хоменка ЧСВВ.

«Бо мені осоружний розвід, – говорить Господь, Бог Ізраїля, – і той, хто насильством покриває свою одіж, – говорить Господь сил. Майте ж до вашого життя пошану, і не поводьтеся зрадливо. (Мал. 2, 16)

Катехизм Католицької Церкви

«Якими є найтяжчі гріхи проти Таїнства Подружжя? Це перелюб; полігамія – оскільки заперечує рівній подружній гідності і любові, яка є єдиною і винятковою; відкинення плідності – яке позбавляє  подружнє  життя  дитини,  найпрекраснішого  дару шлюбу; розлучення – яке противиться нерозривності». (Компендіум Катехизму Католицької Церкви 347)

«Розлучення завдає образи спасенному Союзові людини з Богом, знаком якого є таїнство Подружжя». (Катехизм Католицької Церкви 2384)

У  коментарях  до  фрагменту  Євангелії  від  святого  Матвія (5, 32) у Біблії Тисячоліття вказано: «З усіх трьох синоптичних Євангелій стає однозначно зрозуміло, що Ісус повернув первісну нерозривність шлюбу і не дозволив на розлучення (Мт 19, 6-9; Мк 10, 2-12; Лк 16, 18; див. 1 Кор 7, 10).