Господи, представляю Тобі наше подружжя — мого чоловіка (мою дружину) й мене. Дякую, що Ти поєднав нас, що подарував нас одне одному і зміцнив наш зв’язок Своїм Таїнством. Господи, на даний момент наше подружжя не є таким, яким Ти б його хотів бачити. Воно потребує зцілення. Однак для Тебе, Який любиш нас обох, немає нічого неможливого. Тому я прошу Тебе:
– про дар щирої розмови;
– про «промиті очі», аби ми поглянули одне на одного очима Твоєї любові, яка «не пам’ятає злого» і «в усьому покладає надію»;
– про відкриття — серед безлічі відмінностей — того добра, яке нас єднає, довкола якого можна щось збудувати, згідно з порадою апостола «перемагай зло добром»;
– про з’ясування і пробачення давніх образ, про зцілення ран і всього, що хворе;
– про звільнення від залежностей та поганих звичок.
Нехай у нашому подружжі сповниться воля Твоя. Нехай наш зв’язок відродиться й оживе, приносячи плоди нам самим і всім довкола. Уповаю на Тебе, Господи Ісусе, і вже тепер дякую Тобі за все, що Ти для нас зробиш. Прославляю Тебе у серці й благословляю в усьому моєму житті. Амінь.
Святий Йосифе, праведний муже і батько, який із такою відданістю піклувався про Ісуса і Марію, — заступися за нас. Візьми під опіку наше подружжя. Довіряємо тобі також інші подружжя, особливо ті, які переживають свої труднощі. Просимо: молися за нас усіх! Амінь.

За згодою Курії Варшавсько-Празької дієцезії з 28.06.2010, nr 1243(K)2010 (для індивідуального читання)